ЯК ГАРАНТОВАНО ПІДВИЩИТИ ПРИБУТКОВІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ НА 100 $/ГА

«Ерідон – секрети успіху»

Інформація. Сергій Різанов, магістр агрономії, працює агрономом з 90-х років у сучасних господарствах, великих холдингах, де впроваджував сучасні технології та системи управління живленням, обробітку ґрунту, захисту рослин, насінництва. 8 років працював у міжнародних компаніях Bayer та BASF, де займався розробкою та створенням нових продуктів — формуляцій, діючих речовин для України, Молдови, Вірменії та Грузії. На сьогодні працює головним агрономом групи господарств компанії «Ерідон» із земельним банком близько 24 тис. гектарів, розташованих у різних агрокліматичних зонах України.

В Україні певний відсоток керівників господарств дотримуються думки, що в них усе добре і підвищувати врожай їхніх культур не потрібно. Адже роботу налагоджено, все працює, люди не голодні, зарплата виплачується, техніка купується. Проаналізувавши прибутковість господарств України, дійшов висновку, що прибутковість більшості господарств становить близько 300 $/га. Звичайно, хтось і в мінусах, а хтось може заробляти навіть і до 900$/га.

У розрізі прибутковості це виглядає таким чином. Ті господарства, які пішли в мінуси за прибутковістю, є просто аферистами. 150 $/га заробляють початківці, а вже далі за ними йдуть ось ці стабільні господарства з середньою прибутковістю 300 $/га. Зазвичай це дуже мотивовані та завзяті фермери, які працюють з ранку до ночі, але вони неефективні. Їх неефективність полягає у відсутності плану розвитку: бачення свого господарства на кілька років уперед, стратегії, яка дозволить збільшити прибутковість. Наступними йдуть господарства, які вже отримують близько 600 $/га. Вони схожі до середньостатистичних, але вже мають план на 3-5 років. Такі господарства дуже добре знають свою справу і з точністю можуть сказати, де ставитимуть елеватора, де прокладуть під’їзні шляхи, якими культурами будуть займатися, на які ринки виходити тощо. І наостанок. В Україні існують фермери-новатори, їхній прибуток становить до 860 $/га. Такі господарства створюють власну техніку та технології виключно під себе, ефективно застосовують добрива, роблять аналіз грунтів, картографування, переобладнують техніку. Їх ефективність досягається через наявність чіткого плану та стратегії, з якими вони працюють не перший рік.

Але це ситуація на сьогодні. Що зміниться у найближчі 3-5 років? Нульова позначка (вона зображена на графіку) зміститься до тих господарств, які нині стабільні й мають прибуток в 300 $/га. Це означає, що всі ці господарства матимуть нульовий прибуток, а всі, хто був нижче, — мінусовий.

Така зміна станеться тому, що прибуток знизиться на 200-300 $/га, через збільшення витрат. На це вплине і ринок землі, який не за горами, і подорожчання електроенергії, палива, ЗЗР, добрив.

Тому виникає питання: а як же все-таки збільшити свою прибутковість? Зменшити витрати та підняти врожайність?

Для себе ми провели дослідження по першому варіанту — зменшити витрати. Взяли озиму пшеницю й затрати на її вирощування за різними технологіями — природна, середня, ефективна, прогресивна (таблиця 1). Кожна технологія має свій прибуток, але — чим більше вкладаєш, тим більше отримуєш. Не можна зменшити витрати на оренді, ЗЗР та добривах, від цього постраждає врожайність. Тому треба складати план і стратегію розвитку господарства.

Таблиця 1. Приклади вирощування озимої пшениці за різними технологіями.

Показники

Технологія
Природна Середня Ефективна

Прогресивна

Врожайність, т/га

2

4

8

Ціна реалізації, $/т

150

Дохід, $/га

300

600 900

1200

Витрати прямі, $/га

200

400 500

600

у т.ч. оренда землі

100

насіння

50

сівба, збирання

50

ЗЗР

0

75 100

150

добрива

0

125 200

250

Прибуток, $/га

100

200 400

600

Легко говорити про план, але як його скласти, з чого починати та куди рухатися? Для себе, у своїх господарствах, ми визначили цей план і поставили мету: збільшити прибутковість підняттям урожайності.

Перше, що зробили, — почали виявляти лімітуючий фактор. Лімітуючий фактор — це те, що обмежує нас по врожайності. Добре відома бочка Ліббіха є наочним прикладом. Вода образно характеризує врожайність: вона б і хотіла більше набратися, але якась дошка її обмежує. Цією обмежувальною дошкою можуть бути добрива, техніка, насіння, ЗЗР тощо. І як тільки ви розберетеся, що саме вам заважає, зможете працювати над підвищенням ваших прибутків далі.

Виявляємо лімітуючий фактор:

– брак вологи;

– сівозміна;

– дефіцит елементів живлення (витрати на живлення є найбільшою статтею. Приблизно 20% собівартості продукції це добрива);

– не найкращий добір сортів;

– відсутність сортової технології;

– неефективний захист;

– слабкий розвиток рослин восени;

– техніка, люди, управління банком землі, активами, продажами.

Більше інформації читайте в журналі “МеханікPro” № 3, грудень 2017. Або зверніться до нас за адресою mehpro.magazine@gmail.com, щоб отримати журнал безкоштовно.

Замовити підписку

Будь ласка, вкажіть свої дані і ми зв'яжемося з вами

Website (required)

Вкажіть номер телефону і ми вам передзвонимо

Website (required)

Відділ підписки:

Тел.: +38 (067) 236 79 48