СТРІЧКОВИЙ ПОСІВ ВІД ПП «АГРОНІКА»

Керівник підприємства «Агроніка» - Валентин Бевз
Керівник підприємства «Агроніка» – Валентин Бевз

Від правильного проведення посіву і посадки в цілому, значною мірою залежить величина врожайності. Як відомо, агротехнічні вимоги, які ставляться до посіву полягають у правильному підборі норм висіву насіння, способі посіву та строків посіву.

Найважливішою вимогою агротехніки по вирощуванню будь якої сільськогосподарської культури є саме правильне розміщення рослини на полі. Чим оптимальніша площа живлення кожної рослини, тим більше рослин можна розмістити на одній і тій самій площі. Між продуктивністю окремих рослин і їх кількістю, що припадають на одиницю площі, існують складні взаємозв’язки. В основі яких лежать їх закономірності щодо використання рослинами поживних речовин, грунтової вологи, сонячного світла, діоксину вуглецю, тощо.

Із різноманітних культур в сівозміни чи не найбільшої уваги потребують просапні, особливо ті, що мають розвинену стрижневу кореневу систему – ріпак, цукровий буряк, кукурудза. Вони чутливо реагують на неякісну підготовку грунту, й не правильний догляд за попередниками, а тому коливання врожайності можуть бутидуже значними. Враховуючи ці особливості, поряд із потребою заощаджувати енергоресурси та зберігати цілісність довкілля в аграрному виробництві дедалі більшого значення набувають альтернативні технології господарювання, серед яких і впровадження стрічкового посіву. Її широко застосовують у багатьох країнах світу. А нині й українські землероби цікавляться перевагами такого обробітку.

Вінничанин, інженер за освітою, керівник підприємства «Агроніка» – Валентин Бевз ділиться своїм досвідом по впровадженню технології смугового обробітку грунту та основні принципи стрічкового посіву.

– Що стало причиною переходу з традиційного землеробства на смугове?
– Цією технологією користуюсь вже третій рік. Раніше ми вирощували вологолюбну кукурудзу сорту «МТ Матадо», яка зазвичай давала не менше 10-11 т/га врожайності. Але клімат змінюється, нас почала діставати спека і ми отримували лише по 3 т/га. Зрозуміли, що показників попередніх років нам більше не досягти і вирішили спробувати стрічковий висів. Початковою метою було – накрити землю соломою, щоб зберегти вологу. Для зернових культур ми використали сівалку Mzuri, а для технічних – АСОГ-8 від Краснянського Агромашу.

Перше, що ми отримали – це те, що врожайність була фактично однакова, що за смуговою, що за традиційною технологією, але волога в смуговому обробітку була більше на 2 % і відповідно ми отримали менші затрати.

– А що ви робите з пожнивними рештками і яка їх участь?
– Пожнивні рештки є головною умовою для використання смугової технології. Всі рослинні рештки, які є на полі ми залишаємо. Лише потрібно дотримуватися принципу – всі вони повинні бути рівномірно розподілені на площі поля. До наступного врожаю майже всі рештки перероблюють мікроорганізми. Такий процес переробки значно живить грунт і поліпшує його властивості.

– Чи існує проблема хвороб та шкідників в рослинних рештках?
– Все залежить від сівозміни, тобто що ми сіяли попередньо. Якщо брати ріпак, то такої проблеми не маємо. Використовую фунгіцидний захист, як і при традиційній обробці – один раз восени і на весні. Стосовно пшениці то навпаки їх менше тому, що до моменту цвітіння між двома рядками вже сформовано простір у 21 см, який дозволяє рослині добре провітрюватися.

– Яким чином відбувається внесення добрив і підживлення?
– Я використовую чотирьох метрові сівалки англійської фірми Mzuri (фото 2). При роботі такої сівалки спушення землі відбувається без перевертання пласта і в безпосередньо оброблений рядок ми здійснюємо посів. Під час роботи, лапи сівалки, які призначені для спушення грунту, одразу закладають мінеральні добрива на всю ділянку виробленого грунту. Міндобриво розміщується одразу під рослиною. Це дуже добрий старт для проростання.

Що стосується органіки, то «смужки», які залишилися від попереднього врожаю мають відмінну структуру внаслідок збереження власної мікрофлори, що дає культурі хороший запас волог

Сівалка Mzuri

и й повітря. Така технологія дозволяє зберігати всю живу матерію в ґрунті. А з часом відбувається лише накопичення. Структура грунту стає, як в лісі: на поверхні – залишки решток, а внизу – сипкий грунт, що має принцип губки, який дуже добре поглинає і зберігає воду.

Якщо брати традиційну технологію з перевертанням пласту, то організми, що живуть на поверхні та внизу грунту при такому перевертанні почувають себе прибульцями, яким поміняли середовище існування. Тобто, поверхневі організми, коли потрапляють під землю гинуть, і навпаки.

– А як відбувається розвиток кореневої системи при такому способі внесення добрив?
– Коренева система розвивається дуже цікаво (фото 3). При такій технології – основний корінь бере мінеральні добрива, які при сівбі були закладені під ним, а бічні пагони – добре розвиваються використовуючи пухку землю, яку утворюють дощові хробаки й не витрачає енергію на розбивання землі. Так, наприклад кореневій системі озимого ріпака з шийкою 2 см, не зашкодить ніякий мороз. Також йому не страшна й весняна засуха.

При традиційному посіві добрива закладають збоку. А це як відомо, зміщує кореневу систему та досить суттєво знижує врожайність. Якщо ми закладаємо міндобриво на 5 см в сторону то втрачаємо 10 % врожайності, якщо на 10 см – 25 %.

Фото 3. Розвиток кореневої системи ріпаку за смуговою технологією Зліва – рослини ріпаку за смуговою технологією, справа – вирощування за традиційної технологією

– Якщо повернутися до сівалки та сошника, який йде попереду. На яку глибину закладали добрива і чи не виникало ефекту створення грудок, що в свою чергу приводить до порожнин в грунті?
– Добрива закладаються нижче на 5 см від насіння лапою, яка працює як глибокорозпушувач закладаючи мінеральні добрива. Її глибину можна регулювати. Так, зазвичай під пшеницю ми виставляємо 20-22 см, а під ріпак — 30 см.

Що стосується грудки, то все залежить від ступеня захисту та структури грунту. Наприклад, при використанні такої технології протягом двох років — вже маємо сипку землю без грудок. А при традиційній обробці — доводилося чекати, поки не пройдуть хоча б мінімальні опади перед посівом. Якщо брати культури, то на полях де попередником був ріпак за смуговою технологією, при посіві пшениці грудка взагалі не утворювалась, а земля була розсипчастою.

– Окрім кореневого живлення ще щось проводите?
– Якщо ріпак то тільки кореневе живлення, що ж стосується озимих, то при посіві вносимо нітроамофоску, а на весні — селітру.

– Якщо брати обприскувач, чи відчуваються нерівності поля?
– Відчуваються, якщо ходити впоперек, якщо поздовж — то ні. Але сівалка обладнана загортачами, які дозволяють розрівнювати при потребі. Ми, наприклад спеціально залишаємо нерівності, для того щоб затримувати сніг, який в свою чергу прикриває озиму пшеницю. Всі опади, восени та навесні потрапляють під рослину внаслідок такої структури поля. Також потрібно врахувати, що в такому ложе (рядок з посівом) температура завжди на 1-2 градуси вище ніж на необробленій смужці грунту.

– З точки зору продуктивності агрегату, Ви встигаєте в агропосівні строки і чи досягаєте рівномірність сходів?
– Так, встигаємо весняно-польові роботи розпочинаються аналогічно традиційному способу. Посівні роботи тривають цілодобово. За добу ми встигаємо висіяти біля 50 га, тобто поле в 160 га ми фактично засіваємо за 3 дні. Максимально, що ми сіяли чотирьохметровою Mzuri — це 90 га/добу ріпаку та біля 75 га/добу — пшениця. Відповідно такі показники гарантують рівномірність сходів.

В сівалці Mzuri є додаткова опція, яка дозволяє вимикати секції з комп’ютера через рядок і отримувати, за необхідністю, ширину міжряддя 70 см. Само собою можна здійснювати суцільний висів. Кожна секція має свій електродвигун, який приводить в дію висіваючий апарат. Принцип дії схожий з сівалкою Horsh Maestro. Така опція гарантує рівномірність висіву.

– Які основні несправності виникають при роботі з сівалкою?
– Тракторист (сміється). Відбувається лише природній знос робочих органів, що безпосередньо залежить від структури грунту. Адже, наприклад на піщаних ґрунтах швидше зношується рядковий розширювач, якого вистачає на 600 га. А самої лапи вистачає на 2000 га.

– Існує багато різних варіацій технології Striptill (смугової технології), як відрізнити «чисту» технологію від видозміненої?
– Особливістю смугової технології є саме те, що ґрунт обробляється лише в зоні висіву насіння, а це приблизно 25 % від всієї площі. Рослинні рештки максимально залишаються на поверхні і в ґрунт не заробляються. Коли солома потрапляє в грунт вона виділяє токсини, які дуже впливають на схожість насіння. Наприклад із 10 насінин, схожість ми отримаємо лише з однієї — це в кращому випадку. Також потрібно врахувати, що при подібному змішуванню солома вбирає в себе вологу та азот, які б могла взяти для себе рослина.

Ми не нарізаємо смуги окремим агрегатом восени, як це передбачає класична технологія Strip-till, а використовуємо сівалку, яка під час сівби обробляє ґрунт у стрічці, куди потім висівають насінини. Причому висів відбувається смугою шириною 12,5 см, яка складається з двох рядків. Відстань між смугами становить 22,5 см і ці міжряддя вкриті рештками рослин.

– Коли ви відчули переваги смугової технології і за якими показниками?
– Переваги відчуваються майже одразу, і потім з кожним роком роботи більше. Адже перше, що ми отримуємо це – економію пального. Наприклад при традиційному посіві ріпаку ми витрачаємо біля 60-65 л/га, в залежності від наявної техніки у господарстві, то при смуговій технології витрати складають від 14 до 17 л/га. Наступним фактором є економія мінеральних добрив. За рахунок того, що внесення відбувається одразу при посіві — це дозволяє використовувати їх значно меншу кількість, маючи при цьому той самий результат, що і при традиційному внесенні. Економія ресурсів: якщо взяти знову ж таки той самий ріпак, то при традиційному посіві здійснюємо, як мінімум 6 технологічних операцій. При смуговій технології — лише одна операція, одна людина, один трактор, одна сівалка. Останнє і найголовніше — збереження вологи, це просто безцінне (фото 4).

При роботі з цією технологією ми приходимо до того, що нам потрібна лише спеціальна сівалка, трактор, обприскувач, комбайн. Навіть при покупці техніки бувшого використання, фінансово вигідно йти саме за цією технологіє. В зв’язку з цим необхідність в широкій лінійці техніки стає меншою.

Більше інформації читайте в журналі “МеханікPro” № 2, серпень 2017.

 

Замовити підписку

Будь ласка, вкажіть свої дані і ми зв'яжемося з вами

Website (required)

Вкажіть номер телефону і ми вам передзвонимо

Website (required)

Відділ підписки:

Тел.: +38 (067) 236 79 48